Повернення військовослужбовців до цивільного життя потребує комплексної підтримки не лише самих ветеранів і ветеранок, а й членів їхніх родин. Про необхідність включення сімейної підтримки до системи реабілітації заявив Віталій Кім. Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни підтримує комплексний підхід і наголошує: ефективна ветеранська політика повинна охоплювати психологічне відновлення, сімейні відносини, працевлаштування, соціально-трудові права та реальне вирішення життєвих проблем ветеранів.
Реабілітація ветерана неможлива без підтримки його родини
Повернення з військової служби до цивільного життя — складний процес, який впливає не лише на ветерана чи ветеранку, а й на найближче оточення.
За інформацією, наведеною Віталієм Кімом, близько 60% ветеранів і ветеранок після повернення до цивільного життя стикаються з проблемами у сімейних відносинах.
Це свідчить про необхідність розглядати реабілітацію не як окремий медичний або психологічний захід, а як комплексний процес відновлення людини, її соціальних зв'язків, професійної діяльності та сімейного середовища.
Під час виступу в ефірі телемарафону «Єдині новини» Віталій Кім наголосив на важливості одночасної роботи з ветеранами та їхніми родинами задля збереження сімей і зміцнення суспільства.
Заявлено про намір включити сімейну підтримку до маршруту реабілітації та відновлення ветеранів і ветеранок.
Такий підхід передбачає перехід від допомоги виключно окремій людині до комплексної підтримки сім'ї як важливої складової успішного повернення до цивільного життя.
Державна служба супроводу ветеранів: від консультацій до практичного результату
Окрему увагу приділено формуванню нової моделі державного супроводу ветеранів.
Її основним принципом має стати не формальне надання консультацій, а практична допомога у вирішенні конкретних життєвих питань.
Йдеться про створення системи, у якій ветеран або ветеранка отримуватиме узгоджений супровід у взаємодії з державними органами, установами, фахівцями та надавачами послуг.
Згідно з озвученим баченням, реформування передбачає два етапи.
Перший етап — координація, документообіг і цифровізація
Передбачається узгодження роботи різних державних відомств, упорядкування адміністративних процедур і розвиток електронного документообігу.
Очікується, що це дозволить скоротити час оформлення документів, зменшити кількість повторних звернень і спростити доступ до державних послуг.
Водночас важливо забезпечити захист персональних даних ветеранів та членів їхніх сімей, особливо інформації про стан здоров'я, реабілітацію та соціальні обставини.
Другий етап — розвиток мережі фахівців із супроводу
Передбачається вдосконалення системи роботи фахівців із супроводу ветеранів і ветеранок.
Фахівці повинні мати можливість координувати свої дії, передавати справи відповідальним спеціалістам і забезпечувати безперервність допомоги.
Ключовим критерієм ефективності має бути не кількість проведених консультацій, а кількість реально вирішених проблем.
Позиція Всеукраїнської профспілки ветеранів війни: підтримка сім'ї має стати частиною державного стандарту
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни підтримує розширення державної системи реабілітації на членів сімей ветеранів і ветеранок.
Водночас профспілка наголошує, що сімейна підтримка повинна бути не декларативним положенням державних програм, а практичним механізмом із визначеними послугами, відповідальними установами, фінансуванням та критеріями результативності.
Повернення ветерана до цивільного життя — це не лише завершення військової служби. Це відновлення його місця в родині, суспільстві, трудовому колективі та економічному житті держави.
На переконання профспілки, ефективна система повинна охоплювати шість взаємопов'язаних напрямів.
1. Психологічна підтримка ветерана та членів родини
Необхідно забезпечити доступ до індивідуального, сімейного та групового психологічного консультування.
Підтримка має бути добровільною, конфіденційною та доступною як ветеранам, так і їхнім партнерам, дітям і батькам.
Особливо важливими є раннє виявлення кризових ситуацій, підтримка дітей та можливість отримання спеціалізованої допомоги без стигматизації.
2. Відновлення соціально-трудових прав
Реабілітація не може вважатися повноцінною, якщо після її завершення ветеран залишається без роботи, стабільного доходу або можливості професійної реалізації.
Профспілка пропонує інтегрувати до маршруту відновлення питання працевлаштування, професійної перепідготовки, адаптації робочих місць, захисту від дискримінації та дотримання трудових гарантій.
Важливим інструментом повинні стати колективні договори, які враховують потреби ветеранів і ветеранок та їхніх сімей.
3. Підтримка членів сімей ветеранів
Подружжя, діти та батьки ветеранів також можуть потребувати психологічної, соціальної, юридичної та інформаційної підтримки.
Система повинна враховувати потреби людей, які забезпечують щоденний догляд, допомагають із лікуванням, реабілітацією та адаптацією військовослужбовців після повернення.
При цьому підтримка родини не повинна підміняти професійну допомогу або покладати всю відповідальність за відновлення ветерана на його близьких.
4. Єдиний маршрут супроводу ветерана
Профспілка виступає за створення зрозумілого механізму взаємодії між державними органами, закладами охорони здоров'я, реабілітаційними центрами, соціальними службами, роботодавцями та громадськими організаціями.
Ветеран не повинен самостійно координувати десятки установ для отримання допомоги, на яку має право.
Водночас важливо зберігати право людини самостійно обирати послуги та фахівців, а також відмовлятися від необов'язкових форм супроводу.
5. Участь профспілок і роботодавців у реінтеграції
Повернення ветеранів до професійної діяльності потребує активної участі роботодавців, профспілок, органів влади та місцевого самоврядування.
Профспілка пропонує розвивати механізми соціального діалогу для створення адаптованих робочих місць, запровадження гнучких умов праці, професійного навчання та захисту прав працівників із ветеранським статусом.
Особливу роль можуть відігравати колективні договори із спеціальними ветеранськими положеннями.
6. Оцінювання результату, а не кількості заходів
Одним із головних недоліків соціальних програм залишається орієнтація на кількість проведених консультацій, зустрічей або наданих направлень.
Профспілка вважає, що оцінювання державної системи підтримки повинно ґрунтуватися насамперед на реальних змінах у житті ветерана та його родини.
Серед важливих показників можуть бути:
- Доступність і своєчасність реабілітаційних послуг.
- Задоволеність ветеранів і членів сімей якістю підтримки.
- Успішність повернення до роботи або професійного навчання.
- Результативність вирішення соціальних і правових питань.
- Безперервність супроводу та зменшення адміністративних перешкод.
- Доступність психологічної допомоги для родини.
Оцінювання має здійснюватися із дотриманням конфіденційності, добровільності та недопущення дискримінації.
Пропозиція WVTU: інтегрована модель «Ветеран — Родина — Праця — Громада»
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни пропонує розглядати реабілітацію як частину ширшої системи соціально-економічної реінтеграції.
ВЕТЕРАН → РОДИНА → РЕАБІЛІТАЦІЯ → ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ → СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ → СТАЛИЙ РЕЗУЛЬТАТ
У межах такої моделі державні та місцеві програми можуть поєднувати медичну й психологічну реабілітацію, сімейну підтримку, професійну адаптацію, правовий супровід і соціальний діалог.
Профспілка вважає доцільним розглянути можливість пілотного впровадження інтегрованих програм у громадах за участю державних органів, місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок і ветеранських організацій.
Окремим елементом таких програм може стати добровільний сімейний план підтримки, який враховуватиме потреби ветерана та його близьких, визначатиме доступні послуги й відповідальних фахівців.
Профспілка закликає перейти від декларацій до вимірюваних результатів
Всеукраїнська профспілка ветеранів війни позитивно оцінює намір посилити сімейну складову реабілітації та забезпечити практичний супровід ветеранів.
Водночас ефективність майбутніх змін залежатиме від їхнього нормативного закріплення, належного фінансування, підготовки фахівців та реальної взаємодії між установами.
Сильна ветеранська політика — це не кількість створених структур або проведених консультацій. Це здатність держави забезпечити конкретний результат для ветерана та його родини.
Профспілка наголошує на необхідності залучення представників ветеранів, членів їхніх сімей, профспілок і роботодавців до розроблення та оцінювання відповідних програм.
Такий підхід дозволить поєднати державну ветеранську політику з реальними потребами людей, громад і трудових колективів.
Сильна родина — основа успішного повернення ветерана до цивільного життя
Повернення ветерана з війни не завершується отриманням документів, проходженням лікування чи завершенням реабілітаційної програми.
Справжнє відновлення передбачає можливість жити повноцінним життям, підтримувати стосунки з близькими, працювати, розвиватися та відчувати повагу суспільства.
Родина відіграє важливу роль у цьому процесі, однак і сама повинна мати право на підтримку, безпеку та допомогу.
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни переконана: реабілітація повинна завершуватися не формальним закриттям справи, а реальним покращенням якості життя ветерана та його родини.
ВІД РЕАБІЛІТАЦІЇ ОКРЕМОЇ ЛЮДИНИ — ДО ВІДНОВЛЕННЯ РОДИНИ, ПРАЦІ ТА СУСПІЛЬСТВА.
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни