Україна продовжує боротьбу за повернення всіх Захисників і Захисниць, а також цивільних громадян, яких російська федерація незаконно утримує у полоні.
Тисячі українців досі залишаються в неволі, переживаючи катування, психологічний тиск, голод та нелюдське поводження. Для їхніх родин це — постійне очікування, невідомість та щоденна боротьба за повернення своїх близьких додому.
У Міністерстві оборони України нагадали алгоритм дій для сімей військовополонених та зниклих безвісти військових.
Перші дії родини після повідомлення про полон або зникнення
Першим кроком є отримання офіційної інформації про обставини зникнення або потрапляння військовослужбовця у полон.
Такі дані родина отримує через офіційне сповіщення від Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Необхідно зібрати максимально повну інформацію:
- останнє відоме місце перебування;
- обставини зникнення;
- номер військової частини;
- особливі прикмети;
- татуювання;
- інформацію про речі, які були при військовому.
Звернення до поліції
Після отримання офіційної інформації родичам необхідно звернутися до поліції:
- особисто у відділення;
або - за номером 102.
У заяві потрібно детально вказати всі відомі дані про військового.
Після реєстрації заяви необхідно:
🔹 зафіксувати номер заяви;
🔹 отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР);
🔹 дізнатися контакти слідчого;
🔹 найближчим родичам здати біологічні зразки для ДНК-ідентифікації.
Чого не можна робити
У Міністерстві оборони наголошують: не можна публікувати чутливу інформацію у соціальних мережах.
Особливо:
- фото у військовій формі;
- номер військової частини;
- останню локацію;
- деталі служби;
- інформацію про підрозділ.
Такі дані можуть:
- зашкодити самому військовому;
- поставити під загрозу його побратимів;
- стати інструментом для шахраїв.
Окупанти та шахрайські групи нерідко використовують інформацію із соцмереж для психологічного тиску або вимагання грошей у родин.
Реєстрація у Координаційному штабі
Наступним кроком є реєстрація в Особистому кабінеті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Для входу можна використати:
- електронний підпис;
- BankID;
- Дія.Підпис.
Після реєстрації необхідно подати заяву про потрапляння людини у полон та внести максимально повну інформацію про військового.
У Міноборони наголошують, що саме повнота даних допомагає швидше проводити ідентифікацію та пошук.
Як відбувається пошук та формуються списки на обмін
Після встановлення факту полону державні органи та спеціальні структури продовжують пошук інформації про місце утримання військового.
Після підтвердження запускаються:
- механізми міжнародної комунікації;
- робота щодо формування списків на обмін;
- переговорні процеси.
Водночас у Міноборони зазначають, що російська сторона часто:
- затягує процес обмінів;
- не надає інформацію;
- блокує домовленості;
- відмовляється повертати окремі категорії полонених.
Куди ще можуть звертатися родини
🔹 Обʼєднаний центр з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб при СБУ:
- (044) 321-11-21
- (098) 321-11-21
- (067) 650-83-32 (Viber, WhatsApp, Telegram)
🔹 Національне інформаційне бюро:
- короткий номер 16-48
🔹 Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ)
🔹 Робоча група ООН з насильницьких або недобровільних зникнень
🔹 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Підтримка родин військовополонених
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни наголошує: родини військовополонених не повинні залишатися сам на сам із бідою.
Держава, міжнародні організації, правозахисники та ветеранська спільнота мають спільно працювати для повернення кожного українського Захисника додому.
Кожен полонений військовий — це Герой України, який виконував свій обов’язок перед державою.
І боротьба за їхнє повернення триває щодня.
Джерело: https://veteran.com.ua/