Військовослужбовці, які проходили службу за строковим контрактом та звільнилися після його завершення або з інших визначених підстав, у передбачених законодавством випадках мають право протягом певного періоду не підлягати повторному призову під час мобілізації. Однак на практиці реалізація цього права може ускладнюватися через неузгодженість нормативної процедури. Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни наголошує: наявність права недостатньо просто знати — після звільнення військовому необхідно документально зафіксувати підстави та домагатися належного відображення свого статусу у військовому обліку.
Що змінилося у 2026 році
12 червня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №768, яка запровадила нові правила проходження військової служби за контрактом та додаткові мотиваційні механізми.
Постанова набрала чинності 16 червня 2026 року. Законодавство України
Особливо важливим для військовослужбовців є пункт 8 постанови.
Він встановлює, що військовозобов'язані, які після введення воєнного стану проходили військову службу за контрактом, укладеним на строк від одного року, та відповідають іншим передбаченим постановою умовам, після звільнення не підлягають призову під час мобілізації протягом шести місяців із дня звільнення.
Крім того, строк збільшується на один місяць за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях. Законодавство України
Тобто йдеться не просто про рекомендацію чи роз'яснення — відповідна гарантія безпосередньо закріплена постановою Кабінету Міністрів.
Це стосується не лише військових 18–25 років
Саме тут виникає важлива юридична відмінність.
Окрема процедура вже існує для громадян, які під час воєнного стану уклали однорічний контракт у визначеній законом віковій категорії.
Водночас постанова №768 охоплює ширше коло випадків. Її пункт 8 говорить про осіб, які проходили службу за контрактом, укладеним на строк від одного року після введення воєнного стану, за умови виконання інших критеріїв цього пункту. Законодавство України
Тому при визначенні права конкретної людини необхідно аналізувати не лише її вік, а щонайменше:
- дату укладення контракту;
- строк контракту;
- дату та правову підставу звільнення;
- чи укладався мотиваційний контракт за новою процедурою;
- тривалість безпосередньої участі у бойових діях.
Саме сукупність цих обставин визначає конкретний строк, протягом якого особа не підлягає мобілізації.
У чому виникла проблема
Право встановити недостатньо — держава повинна забезпечити зрозумілий механізм його реалізації.
Постанова КМУ №560 регулює порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та процедури оформлення відстрочок.
Проте після появи нових категорій осіб, які не підлягають призову відповідно до постанови №768, практичне оформлення такого статусу може викликати питання.
Виникає небезпечна ситуація: матеріальне право людини вже встановлене, але адміністративний механізм його реалізації може бути недостатньо синхронізований.
Це не повинно призводити до втрати військовослужбовцем гарантованого державою права.
Міністерство оборони також повідомляє, що постановою №768 передбачене гарантоване надання відповідної відстрочки за умови подання документів, які підтверджують право на неї. Міністерство оборони України
Позиція Профспілки
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни вважає, що відсутність або неповнота технічного чи адміністративного механізму не повинна позбавляти військовослужбовця права, прямо передбаченого нормативним актом Кабінету Міністрів України.
Тому Профспілка рекомендує військовослужбовцям після звільнення не залишати питання відстрочки без документального оформлення.
Якщо людина відповідає умовам постанови №768, доцільно звернутися до відповідного ТЦК та СП із письмовою заявою про оформлення відстрочки/внесення відповідних відомостей до військового обліку та додати документи, що підтверджують право.
Особливо важливо отримати підтвердження реєстрації звернення.
Позиція Профспілки проста: якщо держава встановила право військовослужбовця не підлягати повторній мобілізації протягом визначеного строку після завершення служби, адміністративна неузгодженість не може нівелювати це право.
Які документи варто підготувати
Конкретний пакет залежатиме від підстави звільнення та виду контракту. Практично доцільно мати військово-обліковий документ, копію контракту або документа, який підтверджує його строк, витяг із наказу про звільнення, документи про дату виключення зі списків особового складу та, якщо це впливає на тривалість відповідного періоду, документи про безпосередню участь у бойових діях.
До ТЦК та СП доцільно подавати письмову заяву з копіями підтвердних документів, залишаючи собі примірник із підтвердженням прийняття або іншим доказом направлення.
Якщо у внесенні відповідних відомостей відмовляють, доцільно вимагати письмове рішення або письмову відповідь із зазначенням правових підстав.
Це створює документальну основу для подальшого адміністративного або судового захисту права.
Важливо: строк може бути довшим за шість місяців
Для осіб, на яких поширюється пункт 8 постанови №768, базовий період становить шість місяців із дня звільнення.
Водночас він додатково збільшується на один місяць за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях, а передбачені пунктом строки обчислюються за сукупністю відповідних підстав. Законодавство України
Наприклад, якщо військовослужбовець має документально підтверджені 180 днів безпосередньої участі у бойових діях, це потенційно означає ще шість місяців до базового строку — за умови, що на нього поширюються всі вимоги відповідної норми.
Окремі, ще більш деталізовані строки встановлені постановою №768 для військовослужбовців, які проходили службу вже за новими мотиваційними контрактами. Законодавство України
Профспілка закликає усунути нормативну невизначеність
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни вважає необхідним забезпечити єдиний і зрозумілий алгоритм оформлення таких відстрочок.
Військовослужбовець, який виконав умови контракту та законно звільнився зі служби, не повинен самостійно долати прогалини між різними нормативними актами та державними реєстрами.
Механізм має працювати автоматично або максимально просто: звільнення → передача відомостей → внесення інформації до Реєстру → відображення законного статусу військовозобов'язаного.
До усунення нормативних та технічних неузгодженостей Профспілка рекомендує військовим не покладатися виключно на автоматичне оновлення даних, а документально оформлювати своє право.
Офіційний текст постанови №768: Постанова Кабінету Міністрів України від 12.06.2026 №768