У Тернополі відбулася Божественна літургія та панахида за всіма українськими воїнами, які віддали життя за свободу та незалежність України під час російсько-української війни.
У храмі Івана Хрестителя Православної Церкви України в Тернополі відбулася Божественна літургія, яку очолив митрополит Тернопільський і Кременецький.
Разом із владикою Мстиславом молитву очолив настоятель храму отець Ігор Пройдун. У богослужінні взяли участь представники духовенства, військовослужбовці, ветерани, родини захисників та небайдужі мешканці Тернополя.
Під час Божественної літургії присутні молилися за Україну, за її захисників, за військовослужбовців, які сьогодні продовжують боронити державу, та за всіх, хто віддав своє життя за українську свободу.
Панахида за всіма полеглими воїнами України
Після Божественної літургії відбулася панахида за всіма воїнами, які загинули під час російсько-української війни.
Це була молитва за кожного українського захисника, який не повернувся додому.
За тих, чиї імена назавжди залишилися в історії України.
За тих, кого сьогодні чекають і пам’ятають родини.
За побратимів, які продовжують боротьбу.
За всіх, хто віддав найдорожче — власне життя — за можливість України бути вільною та незалежною.
Пам’ять про полеглих воїнів — це не лише спогад. Це наш моральний обов’язок.
Їхній подвиг має жити в серцях українців, у пам’яті родин, у вихованні дітей та в майбутньому нашої держави.
ВЕТЕРАН — СИЛА НАЦІЇ!
ВЕТЕРАН — СИЛА НАЦІЇ!
Це не просто гасло.
За цими словами — роки служби, бойовий досвід, мужність, відповідальність, братерство та готовність захищати Україну.
Ветерани — це люди, які пройшли через війну і заплатили за свободу держави власною працею, здоров’ям, часом, а багато хто — найвищою ціною.
Серед ветеранів сьогодні є ті, хто продовжує службу, ті, хто повернувся до цивільного життя, ті, хто допомагає побратимам, а також родини полеглих захисників, які щодня продовжують жити з пам’яттю про найдорожчих людей.
Саме тому Україна має не лише вшановувати своїх героїв, а й створювати гідні умови для ветеранів та їхніх родин.
Захист прав ветеранів, військовослужбовців і членів їхніх сімей, забезпечення соціальних і трудових гарантій, професійна адаптація та повноцінне повернення ветеранів до суспільного життя — це не привілей, а відповідальність держави й суспільства.
Пам’ятаємо полеглих. Підтримуємо живих.
Для родин загиблих захисників пам’ять про них є частиною кожного дня.
Для побратимів — це відповідальність не забувати тих, хто стояв поруч.
Для ветеранів — це частина власної історії та бойового братерства.
Для всього українського суспільства — це обов’язок пам’ятати ціну свободи.
Молитва за полеглих об’єднує покоління та нагадує нам: Україна має пам’ятати кожного, хто віддав життя за її майбутнє.
Поки триває війна, наш обов’язок — підтримувати українських військовослужбовців, ветеранів, родини загиблих і всіх, хто наближає перемогу.
Пам’ятаємо загиблих.
Підтримуємо живих.
Захищаємо права ветеранів.
Шануємо захисників України.
Світла пам’ять усім полеглим воїнам України.
Честь. Пам’ять. Гідність. Сила.
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни.