У Тернополі відбулася робоча зустріч щодо підготовки пілотної моделі ветеранської готовності, яка має поєднати професійну підготовку фахівців, індивідуальний супровід ветеранів, взаємодію з роботодавцями, міжнародну експертизу та оцінювання реальних результатів. Участь у роботі взяли Голова Всеукраїнської профспілки учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни Євгеній Степанов,громадська діячка, радниця голови Профспілки з міжнародних питань Юлія Коваленко, представниця International Alliance for HR Readiness Ірина Тарасова та місцеві партнери. За результатами зустрічі погоджено базовий план дій для підготовки пілоту.
Для Всеукраїнської профспілки принциповим є питання, яке має супроводжувати будь-яку ветеранську програму:
що конкретно змінилося в житті ветерана після отримання допомоги?
Саме відповідь на це питання має стати одним із центральних критеріїв ефективності ветеранської політики.
Від кількості заходів — до результату для людини
В Україні вже формується масштабна система супроводу ветеранів і ветеранок.
Міністерство у справах ветеранів розвиває мережу відповідних фахівців, удосконалює їхні посадові функції та професійні стандарти. Держава також запроваджує механізми взаємодії фахівців із супроводу із системами Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ. Міністерство у справах ветеранів
За даними Мінветеранів, у системі вже працюють понад 1800 фахівців у 1098 територіальних громадах. На забезпечення їхньої діяльності у 2026 році було розподілено 1,342 млрд грн субвенції місцевим бюджетам. Міністерство у справах ветеранів
Це значний інституційний ресурс.
Однак для Профспілки наступним питанням є не лише скільки фахівців працює або скільки заходів проведено, а наскільки ця система допомагає конкретній людині пройти шлях від звернення до реального вирішення проблеми.
Саме тому майбутній пілот планується будувати навколо результату.
Що планується перевірити у Тернополі
Попередньо передбачається чотиримісячний пілотний цикл.
На першому етапі планується залучити до навчання до 30 фахівців, які вже працюють із ветеранами.
Але навчання саме по собі не буде кінцевим результатом.
Після нього передбачаються практичне оцінювання, регулярна професійна супервізія та робота з реальними випадками.
Таким чином можна буде перевірити не лише те, що фахівець пройшов навчальну програму, а й те, як отримані знання працюють у практичній взаємодії з ветераном.
Від звернення ветерана — до індивідуального маршруту
Однією з центральних ідей пілоту має стати формування індивідуальних маршрутів підтримки.
Потреби ветеранів різні.
Одній людині необхідна реабілітація.
Іншій — перекваліфікація.
Третій — допомога у поверненні на попереднє робоче місце.
Комусь потрібен кар'єрний супровід, юридична консультація або взаємодія з роботодавцем.
Тому замість підходу «одна програма для всіх» Профспілка підтримує модель:
потреба ветерана → оцінка ситуації → індивідуальний маршрут → відповідальний супровід → конкретний результат → оцінювання результату.
Цей підхід відповідає і загальному напряму розвитку державної системи: Мінветеранів визначає фахівця із супроводу як спеціаліста, який індивідуально допомагає ветерану та координує залучення необхідних державних і недержавних служб. Міністерство у справах ветеранів
Працевлаштування має вимірюватися не направленням, а стійкістю результату
Особливу увагу планується приділити професійній та економічній реінтеграції.
Для Профспілки працевлаштування ветерана не завершується фактом отримання вакансії.
Важливо зрозуміти:
чи відповідає робота компетенціям і можливостям людини;
чи вдалося адаптуватися на робочому місці;
чи виникали проблеми у відносинах із роботодавцем;
чи потребувала людина додаткового навчання;
чи зберегла вона роботу через декілька місяців.
Тому одним із показників пілоту має стати сталість працевлаштування, а не тільки кількість працевлаштованих.
Цей напрям узгоджується і з державною програмою «Ветеран.Робота» на 2026–2027 роки, яка передбачає сприяння працевлаштуванню після професійної адаптації та створення системи моніторингу на основі показників результативності. Міністерство у справах ветеранів
Профспілка — незалежний голос ветерана
Окреме місце у моделі відводиться представницьким організаціям.
Всеукраїнська профспілка не повинна підміняти психолога, реабілітолога, соціального працівника, кар'єрного консультанта чи державного службовця.
Наша функція інша — представляти та захищати інтереси людини.
Тому представницька функція має бути чітко відокремлена від професійної супервізії та оперативного управління пілотом.
Профспілка повинна мати можливість незалежно порушувати питання щодо доступності послуг, трудових прав, ставлення до ветерана, взаємодії з роботодавцем та системних бар'єрів, які повторюються у різних випадках.
Це дозволить одночасно зберегти професійність системи та забезпечити незалежний канал представництва інтересів ветерана.
Системні проблеми потрібно бачити раніше, ніж вони стають системною кризою
Якщо десятки людей незалежно одна від одної стикаються з однаковою проблемою, це вже не лише індивідуальний випадок.
Це сигнал про можливий системний бар'єр.
Саме тому під час пілоту планується фіксувати повторювані проблеми — із дотриманням вимог конфіденційності та захисту персональних даних.
Мета полягає не у пошуку винних.
Мета — зрозуміти, де саме маршрут ветерана перестає працювати.
Це може бути недостатня координація установ, відсутність необхідної компетенції, складна процедура, інформаційний розрив, проблема взаємодії з роботодавцем або інший бар'єр.
Коли такі дані накопичуються системно, вони дають можливість переходити від окремих скарг до обґрунтованих управлінських рішень.
Міжнародний досвід — для адаптації, а не механічного копіювання
Під час розроблення моделі планується використовувати професійний обмін із фахівцями зі США, Великої Британії та європейських країн, а також експертні коментарі щодо міжнародних практик.
Але позиція Профспілки тут така сама, як і щодо інших міжнародних моделей:
Україні не потрібне механічне копіювання чужих систем.
Потрібно розуміти, які механізми працюють в інших країнах, чому вони працюють і які з них можна адаптувати до українських умов війни, демобілізації та майбутнього масштабного повернення військовослужбовців до цивільного життя.
WVTU × IAHRR: партнерство переходить до практичної роботи
Робота над тернопільським пілотом є продовженням співпраці між Всеукраїнською профспілкою та International Alliance for HR Readiness (IAHRR).
Модель передбачає залучення Профспілки, IAHRR, університетського середовища, фахівців, роботодавців, ветеранських організацій та інших партнерів.
Принциповим є чіткий розподіл ролей.
Єдність — це не ситуація, коли всі роблять одне й те саме.
Єдність — це коли кожна сторона має власну компетенцію і відповідальність, але всі працюють за узгодженими принципами та заради одного результату — якісного переходу ветерана до цивільного життя.
Пілот повинен відповісти на конкретні питання
Після чотиримісячного циклу важливо отримати не звіт про кількість зустрічей.
Необхідні відповіді.
Чи підвищилася якість роботи фахівців?
Чи скоротився шлях ветерана до необхідної послуги?
Які проблеми повторюються?
Чи вдалося людині працевлаштуватися?
Чи зберегла вона роботу?
Де виникають системні бар'єри?
Які елементи моделі працюють, а які потрібно змінити?
І нарешті — скільки коштує досягнення реального результату для однієї людини?
Саме останнє питання особливо важливе для відповідального використання публічних ресурсів.
Не протистояння державі, а посилення інституцій
Профспілка окремо наголошує: ця ініціатива не будується на протиставленні державним інституціям.
Навпаки.
Україні потрібне сильне Міністерство у справах ветеранів, професійна система супроводу та дієві державні програми.
Держава вже інвестує значні ресурси у розвиток мережі фахівців і вдосконалює нормативну модель їхньої роботи. Зокрема, у 2026 році Мінветеранів працювало над актуалізацією професійного стандарту з акцентом на єдині підходи до підготовки, оцінювання та професійного розвитку фахівців. Міністерство у справах ветеранів
Саме тому завдання партнерських і громадських ініціатив — не дублювати державу, а давати їй додаткові дані, практичний досвід та перевірені рішення.
Ми відокремлюємо інституцію від персоналій.
Команди можуть змінюватися. Держава залишається.
Професійний діалог повинен продовжуватися навіть тоді, коли окремі рішення чи підходи потребують критичного перегляду.
Від пілоту — до пропозиції державі
Після завершення циклу та оцінювання результатів планується підготувати скориговану модель, методологічні матеріали та фінансові розрахунки.
Якщо пілот продемонструє практичну ефективність, напрацювання можуть бути представлені Міністерству у справах ветеранів України для професійного розгляду.
Принципово важливо не приходити до держави лише з тезою «система працює неправильно».
Значно конструктивніший підхід:
ось дані → ось виявлена проблема → ось перевірене рішення → ось результат → ось його вартість → ось модель масштабування.
Саме так Профспілка бачить сучасний соціальний діалог.
Публічні ресурси повинні вимірюватися суспільним результатом
Наявність бюджету сама по собі не є показником ефективності.
Так само ним не є кількість проведених заходів.
Публічні ресурси мають бути прозорими, професійно спрямованими та підзвітними за результат.
Водночас оцінка ефективності повинна спиратися на перевірені дані, а не на припущення чи загальні звинувачення.
Профспілка виступає за нульову толерантність до підтверджених зловживань і корупції, але водночас — за професійний доказовий підхід: кожне твердження має витримувати перевірку фактами, законом і практикою.
Наша позиція
Війна продовжує щодня випробовувати українське суспільство та державні інституції.
І саме зараз ми повинні будувати систему, яка буде здатна працювати не лише сьогодні, а й тоді, коли масштаб повернення військовослужбовців до цивільного життя суттєво зросте.
Профспілка не ставить собі за мету довести, що все працює погано.
Так само ми не готові задовольнятися твердженням, що все працює добре лише тому, що існують програми, бюджети та звіти.
Нам потрібні дані про те, що відбувається з людиною.
Чи отримала вона допомогу?
Чи повернулася до роботи?
Чи зберегла роботу?
Чи стало їй простіше взаємодіяти із системою?
Чи усунуто проблему, з якою вона звернулася?
Саме тому формула, яку Профспілка пропонує покласти в основу пілоту, проста:
РЕСУРС → ФАХІВЕЦЬ → ІНДИВІДУАЛЬНИЙ МАРШРУТ → РЕЗУЛЬТАТ ДЛЯ ВЕТЕРАНА → ОЦІНКА → УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ.
Ми не зупинятимемося на тому, що система повідомляє про себе.
Ми будемо досліджувати, що вона реально змінює в житті людини.
Бо сильні інституції — це не ті, які не піддаються оцінюванню.
Сильні інституції — це ті, які здатні бачити результат, визнавати проблеми, виправляти їх і ставати ефективнішими.
А сильна ветеранська політика — це політика, у якій сам ветеран є не об'єктом допомоги, а суб'єктом, чий досвід, результат і голос визначають якість системи.