В Україні знову порушено питання справедливого обчислення страхового стажу для мобілізованих військовослужбовців, які роками проходять службу в умовах війни. Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни вважає, що майбутня пенсійна реформа має окремо врахувати бойовий досвід, тривалість служби та особливі умови, в яких військовослужбовці захищають державу.
Йдеться не лише про розмір майбутньої пенсії. Це питання того, як держава оцінює роки життя людини, віддані обороні України.
У чому проблема
Громадяни, мобілізовані після початку повномасштабної війни, залишили цивільну роботу, професії та кар’єру і вже роками проходять військову службу.
Для багатьох із них повернення до попередньої професійної діяльності після звільнення зі служби може бути складним через поранення, стан здоров’я, втрату професійних навичок або тривалу перерву в цивільній кар’єрі.
Водночас страховий стаж у солідарній пенсійній системі та вислуга років для спеціального пенсійного забезпечення військовослужбовців — юридично різні поняття.
Саме ця різниця сьогодні опинилася в центрі суспільної дискусії.
«Стаж під вогнем»: що пропонують активісти
У межах громадської ініціативи «Стаж під вогнем» активісти, військовослужбовці, ветерани та родини захисників порушують питання про необхідність перегляду підходів до пенсійного забезпечення мобілізованих.
Один із ключових аргументів полягає в тому, що українське законодавство історично передбачало спеціальні або пільгові правила обчислення стажу для певних видів діяльності та особливо складних умов.
Тому ініціатори пропонують окремо розглянути можливість застосування такого підходу до періодів військової служби, безпосередньо пов’язаних з участю у бойових діях.
Йдеться саме про законодавчу пропозицію, а не про правило, яке вже автоматично застосовується до страхового стажу всіх мобілізованих.
Страховий стаж і військова вислуга — не одне й те саме
Це принципове юридичне розмежування.
Правила загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та спеціального пенсійного забезпечення військовослужбовців регулюють різні правовідносини.
Тому відоме правило пільгового обчислення окремих періодів військової служби не означає автоматичного збільшення у такому самому співвідношенні страхового стажу, необхідного для призначення звичайної пенсії за віком.
Саме цю правову конструкцію і пропонують переглянути прихильники ініціативи «Стаж під вогнем».
Позиція Профспілки: час служби під час війни потребує окремої оцінки
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни підтримує необхідність предметної законодавчої дискусії щодо особливого врахування періодів бойової служби у майбутньому пенсійному забезпеченні.
Позиція Профспілки полягає в тому, що держава повинна оцінювати не лише формальну тривалість служби, а й умови, в яких ця служба проходила.
Місяць цивільної трудової діяльності та місяць безпосередньої участі в бойових діях мають однакову календарну тривалість, але очевидно різний характер навантаження, ризику та наслідків для людини.
Військовослужбовець у районі бойових дій не працює у звичайному режимі восьмигодинного робочого дня. Служба може тривати цілодобово, супроводжуватися постійним ризиком для життя, пораненнями, контузіями, перебуванням у полоні та іншими надзвичайними обставинами.
Саме тому механічне перенесення звичайної цивільної логіки страхового стажу на всі періоди бойової служби потребує переосмислення.
Профспілка пропонує перейти від дискусії до розрахунків
На нашу думку, вирішення питання не повинно зводитися до простого гасла «один місяць за три».
Необхідно розробити юридично та фінансово обґрунтовану модель.
Профспілка пропонує опрацювати щонайменше такі питання:
- окреме врахування підтверджених періодів безпосередньої участі у бойових діях;
- визначення коефіцієнта або іншого механізму, який враховуватиме особливі умови служби;
- окремі гарантії для військовослужбовців, які отримали поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язані із захистом України;
- належне врахування періодів перебування в полоні;
- захист пенсійних прав людей, які після тривалої військової служби не можуть повноцінно повернутися на цивільний ринок праці;
- недопущення ситуації, коли мобілізований військовослужбовець опиняється у гіршому становищі через те, що декілька років свого працездатного життя віддав обороні держави;
- цифрове підтвердження відповідних періодів служби через державні реєстри без необхідності для ветерана роками збирати довідки після звільнення.
Не кожен день служби має однакові умови
Профспілка також вважає важливим уникнути надмірного спрощення.
Модель повинна розрізняти загальний період проходження військової служби та періоди безпосередньої участі у бойових діях або виконання завдань у визначених державою особливих умовах.
Це дозволить зробити систему одночасно справедливою для військовослужбовців і фінансово прогнозованою для держави.
Критерії повинні бути однаковими, прозорими та підтверджуватися державними інформаційними системами.
Пенсійна реформа має врахувати бойовий досвід
Міністерство соціальної політики повідомляло про роботу над реформуванням пенсійної системи. Серед заявлених напрямів — зміна підходів до пенсійного забезпечення та запровадження додаткової пенсійної виплати ветеранам за бойовий досвід.
Для Профспілки принципово важливо, щоб ветеранська складова реформи не обмежувалася лише додатковою виплатою.
Необхідно комплексно відповісти на питання:
як держава враховуватиме роки військової служби, бойовий досвід та їхній вплив на подальшу можливість людини працювати і формувати пенсійні права.
Позиція Профспілки
Людина не повинна втрачати майбутні соціальні та пенсійні можливості через те, що найпродуктивніші роки свого професійного життя вона віддала захисту України.
Водночас новий механізм має бути юридично точним, фінансово прорахованим і однаковим для всіх військовослужбовців, які відповідають установленим критеріям.
Профспілка виступає за проведення окремого фахового обговорення за участю Міністерства соціальної політики, Міністерства у справах ветеранів, Міністерства оборони, Пенсійного фонду України, профільного комітету Верховної Ради, військових, ветеранів, профспілок та експертного середовища.
Результатом такого діалогу має бути не чергове листування між громадянами та державними органами, а конкретна законодавча модель пенсійного захисту людей, які проходили службу під час війни.
Служба під вогнем — це не звичайний період трудового життя. І пенсійна система держави має навчитися це враховувати.