Фактичне повернення військовослужбовця до військової частини після самовільного залишення частини або місця служби не завжди означає автоматичне відновлення його попереднього правового статусу. Якщо військову службу було призупинено, до її продовження у встановленому порядку військовослужбовця не повинні залучати до виконання службових чи бойових завдань. Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни наголошує: повернення військового має супроводжуватися належним юридичним оформленням його статусу.
Що повідомило Міністерство оборони
Міністерство оборони України повідомило, що спільно з Генеральним штабом Збройних Сил України проведено роботу з командирами всіх ланок для недопущення випадків залучення до бойових завдань військовослужбовців, яким військову службу було призупинено.
У Міноборони окремо наголосили: факт повернення після СЗЧ сам по собі не означає автоматичного продовження військової служби.
Заборона залучати військовослужбовців із призупиненою службою до виконання обов’язків військової служби випливає з їхнього правового статусу. Тому до моменту належного продовження військової служби та оформлення відповідного рішення командування військовий не повинен залучатися до службових чи бойових завдань.
Що передбачає закон
Стаття 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає правові наслідки призупинення військової служби.
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено:
- звільняються з посад;
- вважаються такими, що не виконують і не несуть обов’язків військової служби;
- не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань;
- на період призупинення у визначених законом випадках не отримують відповідного грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення, а також установлених для військовослужбовців пільг і соціальних гарантій.
Водночас після змін, внесених Законом України № 4392-IX, під час дії воєнного стану для нових випадків СЗЧ чи дезертирства діють інші правила щодо призупинення служби. Тому правовий статус конкретного військовослужбовця необхідно встановлювати з урахуванням дати СЗЧ, факту та дати призупинення служби, відомостей кримінального провадження і виданих командуванням наказів.
Кого насамперед стосується роз’яснення
Особливу увагу необхідно звернути на військовослужбовців, яким військову службу було призупинено за правилами, що діяли до набрання чинності Законом № 4392-IX 10 травня 2025 року.
У таких випадках необхідно чітко розмежовувати дві юридично різні події:
фізичне повернення військовослужбовця до військової частини та продовження його військової служби у встановленому порядку.
Сам факт перебування людини на території військової частини не замінює належного оформлення її правового статусу.
Позиція Профспілки: спочатку правовий статус — потім бойове завдання
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни вважає принципово важливим забезпечити однакове застосування цієї процедури в усіх військових частинах.
Повернення військовослужбовця після СЗЧ не повинно створювати «сіру зону», коли людина фактично вже перебуває у підрозділі та отримує завдання, але юридично питання продовження її військової служби ще не оформлене.
Позиція Профспілки проста:
ПОВЕРНЕННЯ → ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ → НАЛЕЖНЕ ПРОДОВЖЕННЯ СЛУЖБИ → ВІДПОВІДНИЙ НАКАЗ → ПОНОВЛЕННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ГАРАНТІЙ → ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ.
Не повинно бути ситуації, коли з військового вже вимагають виконання бойового завдання, але водночас його статус, грошове забезпечення та соціальні гарантії залишаються юридично не поновленими.
Військовий повинен знати, на підставі якого документа його повернули до виконання обов’язків
Профспілка наголошує на ще одному принциповому питанні: військовослужбовець має розуміти свій актуальний правовий статус.
Якщо служба була призупинена, до залучення військового до виконання обов’язків має бути юридично оформлене її продовження.
Військовослужбовець повинен мати можливість встановити:
чи була його служба призупинена; коли і на якій підставі вона продовжена; яким наказом це оформлено; з якої дати він знову приступив до виконання обов’язків; з якої дати відновлено належні йому види забезпечення та соціальні гарантії.
Це не формальність. Від правильного визначення дати та статусу можуть залежати грошове забезпечення, облік проходження служби, соціальні гарантії та законність залучення людини до виконання службових і бойових завдань.
Що робити, якщо після повернення одразу направляють на бойове завдання
Якщо військовослужбовцю відомо, що його військову службу було призупинено, але після повернення до частини його намагаються залучити до виконання службового чи бойового завдання без належного продовження служби, Профспілка рекомендує насамперед зафіксувати та з’ясувати свій юридичний статус.
Доцільно отримати інформацію щодо наказу про продовження військової служби та дати, з якої службу продовжено.
За наявності ознак порушення військовослужбовець може використовувати передбачені законодавством механізми звернення та оскарження, зокрема через командування, Військову службу правопорядку та інші компетентні органи залежно від конкретної ситуації.
Кожна справа потребує індивідуальної юридичної оцінки, оскільки порядок може залежати від дати СЗЧ, дати повернення, процесуального статусу особи та рішень, прийнятих щодо проходження нею військової служби.
Профспілка: повернення військового має відбуватися в правовому полі
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни підтримує заходи Міністерства оборони та Генерального штабу, спрямовані на недопущення залучення військовослужбовців із призупиненою службою до виконання бойових завдань усупереч встановленій процедурі.
Водночас Профспілка наголошує: необхідна не лише реакція на окремі випадки, а єдина й зрозуміла практика для всіх військових частин.
Військовослужбовець, який повернувся для продовження служби, повинен чітко розуміти свій статус, дату продовження служби, підставу залучення до виконання обов’язків та момент поновлення передбаченого законом забезпечення.
Правова визначеність захищає не лише військовослужбовця. Вона захищає командира та військову частину від рішень, які надалі можуть бути оскаржені як такі, що прийняті без належної юридичної підстави.
Позиція Профспілки: бойове завдання не може підміняти процедуру. Якщо військову службу було призупинено — спочатку її необхідно належним чином продовжити, визначити правовий статус військовослужбовця і лише після цього залучати його до виконання обов’язків військової служби.