Учасники бойових дій мають законодавчо гарантоване право на безоплатний проїзд у визначених видах громадського транспорту. Відмова перевізника лише через те, що він є приватним або не отримав компенсацію з місцевого бюджету, не повинна перекладати проблему фінансування на ветерана. Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни наголошує: передбачена законом пільга має бути реально доступною, а не декларативною.
Що гарантує закон
Право учасників бойових дій на пільговий проїзд передбачене статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
За наявності посвідчення встановленого зразка УБД мають право на безоплатний проїзд:
- усіма видами міського пасажирського транспорту;
- автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості;
- залізничним і водним транспортом приміського сполучення;
- автобусами приміських маршрутів;
- автобусами міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньообласних та міжобласних — незалежно від відстані та місця проживання.
Якщо у відповідному населеному пункті запроваджена автоматизована система обліку оплати проїзду, закон передбачає також використання електронного квитка, який пільговику має видаватися безоплатно.
Таким чином, посвідчення УБД є основним документом, що підтверджує право на відповідну пільгу.
Приватний перевізник — не означає «пільг немає»
Одна з проблем, з якою продовжують стикатися ветерани, — відмова у пільговому перевезенні на окремих автобусних маршрутах.
Причиною нерідко називають відсутність або недостатність компенсації перевізнику з місцевого бюджету.
Позиція Профспілки принципова: фінансові та організаційні відносини між державою, органами місцевого самоврядування, замовниками перевезень і перевізниками не повинні вирішуватися за рахунок ветерана.
Якщо держава встановила соціальну гарантію законом, громадянин не повинен щоразу доводити водієві чи перевізнику, чому ця гарантія має виконуватися.
Проблема компенсацій має вирішуватися між компетентними органами та суб'єктами перевезень, а не шляхом фактичного обмеження права людини, яка має законні підстави для пільгового проїзду.
Міжміські поїздки: є ще одна окрема пільга
Крім безоплатного проїзду автобусами приміських та міжміських маршрутів, пункт 17 статті 12 Закону встановлює для УБД окрему транспортну пільгу.
Учасник бойових дій має право на:
безоплатний проїзд один раз на два роки — туди і назад залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом;
або
проїзд один раз на рік — туди і назад — із 50-відсотковою знижкою зазначеними видами транспорту.
Для реалізації цієї пільги використовується лист талонів.
Міністерство оборони України у роз'ясненні від 21 січня 2026 року зазначає, що вперше лист талонів має видаватися одночасно з посвідченням УБД. Для оформлення пільгового квитка у касі пред'являються посвідчення УБД та відповідний лист талонів.
Після закінчення строку його дії може бути виданий новий лист талонів. Для чинних військовослужбовців процедура передбачає подання рапорту командиру військової частини.
Що робити ветерану, якщо у пільговому проїзді відмовили
Профспілка рекомендує не обмежуватися усною суперечкою з водієм.
Насамперед необхідно зафіксувати обставини відмови:
назву перевізника, номер або державний номер транспортного засобу, номер і напрямок маршруту, дату та точний час поїздки, а за можливості — дані водія.
Якщо через відмову довелося придбати квиток, його необхідно зберегти.
Доцільно також зберігати фото, відео, електронні квитки та інші матеріали, які можуть підтвердити обставини події. За наявності свідків варто записати їхні контактні дані.
Після фіксації порушення ветеран може звертатися до компетентних органів залежно від виду маршруту та обставин справи, зокрема до органу, який є замовником відповідних перевезень, органів місцевого самоврядування, Укртрансбезпеки, а за наявності відповідних правових підстав — до Національної поліції.
У разі спору право може захищатися також у судовому порядку.
Позиція Всеукраїнської профспілки
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни вважає неприпустимою практику, коли гарантоване законом право ветерана фактично залежить від того, погодиться конкретний водій або перевізник його виконувати.
Держава має забезпечити не тільки наявність пільги в законі, а й зрозумілий механізм її реалізації.
Для цього необхідні:
- чіткий та прозорий механізм компенсації перевізникам;
- належний контроль за виконанням умов перевезень;
- зрозумілий алгоритм подання ветераном скарги;
- можливість швидко ідентифікувати перевізника та маршрут;
- цифрова фіксація використання пільги там, де працюють автоматизовані системи оплати;
- невідворотна відповідальність у випадках неправомірної відмови в реалізації передбаченого законом права.
Ветеран не повинен бути посередником у фінансовому спорі між перевізником і державою.
Якщо закон гарантує право — держава та відповідальні органи повинні створити механізм, за якого це право реально працює в автобусі, маршрутці, електротранспорті чи касі, а не лише існує на папері.
Профспілка рекомендує
Якщо учаснику бойових дій відмовили у передбаченому законом пільговому проїзді, важливо не залишати такий випадок без фіксації.
Зберігайте документи та докази, записуйте інформацію про маршрут і перевізника та звертайтеся за захистом своїх прав.
Кожна належно зафіксована відмова — це не лише захист права конкретного ветерана, а й підстава вимагати усунення системної проблеми.
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни послідовно виступає за те, щоб соціальні гарантії захисників України були не деклараціями, а реально діючими правами.