Не погоджую» — не означає «можу не прийняти». Профспілка пояснює, що робити військовослужбовцю, якщо командир блокує рапорт на переведення

Військовослужбовці, які мають підстави для переведення до іншої військової частини або підрозділу, іноді стикаються не просто з відмовою у переведенні, а з ситуацією, коли командир взагалі не хоче приймати або реєструвати рапорт.

Позиція Всеукраїнської профспілки учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни однозначна:

Командир не може фактично заблокувати передбачену процедурою можливість військовослужбовця подати рапорт лише через власну незгоду з переведенням.

Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців, затверджений наказом Міністерства оборони України №531, прямо передбачає: непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами не перешкоджає його подальшому руху до командира або іншої посадової особи, яка має повноваження ухвалити рішення. Водночас відмова у задоволенні рапорту повинна бути мотивованою.

«Командир проти» — це ще не рішення про відмову

На практиці військовослужбовець може почути:

• «Я тебе не відпущу»;
• «Я рапорт не погоджую»;
• «Поки я командир — нікуди не переведешся»;
• «Немає ким тебе замінити»;
• «Спочатку отримаєш дозвіл, потім подаси рапорт».

Але тут важливо розділяти позицію безпосереднього командира та остаточне рішення уповноваженої посадової особи.

Порядок №531 прямо говорить: непогодження безпосереднім або прямим командиром не зупиняє подальший рух рапорту. Якщо рапорт не погоджується, мають бути зазначені підстави та, за необхідності, конкретний перелік документів, яких бракує.

Тому усна фраза «я проти твого переведення» не повинна перетворюватися на механізм блокування всієї процедури.

Профспілка: військовослужбовець не повинен доводити право на подання рапорту

Профспілка звертає увагу на принципову проблему.

Військова дисципліна та підпорядкування командуванню не означають, що військовослужбовець повинен отримувати усний «дозвіл» на саме подання рапорту.

Рапорт — це офіційне звернення військовослужбовця, яке повинно пройти встановлену процедуру розгляду.

Командування має ухвалити рішення в межах своїх повноважень, а не створювати штучні перешкоди для самого подання документа.

Порядок №531 окремо забороняє встановлювати додаткові вимоги до форми та змісту паперового рапорту, зокрема вимагати певний шрифт, колір чорнила, розмір полів, конкретний спосіб написання тощо. Не можна також відмовляти у розгляді через відсутність документів, які вже є або повинні бути в розпорядженні відповідного командування.

Тобто бюрократія не може використовуватися як спосіб не допустити рапорт до розгляду.

Що робити військовослужбовцю: покроковий алгоритм

1. Підготуйте рапорт

Чітко сформулюйте прохання про переведення та зазначте підстави.

Додайте документи, які підтверджують відповідні обставини, якщо вони необхідні для ухвалення рішення.

2. Подайте рапорт офіційним шляхом

Головне завдання — не просто передати документ командиру, а зафіксувати факт його подання.

Для паперового рапорту важливо отримати підтвердження його прийняття/реєстрації.

Для електронного рапорту — зберегти інформацію про його подання, статус та номер.

Порядок №531 передбачає обов’язкову попередню реєстрацію рапортів, які потребують рішення командира військової частини.

3. Якщо командир каже «не погоджую» — вимагайте руху рапорту

Саме тут часто виникає помилка.

Непогодження не дорівнює блокуванню.

Якщо безпосередній командир не погоджується з рапортом, він не повинен просто залишити його без руху.

Рапорт має продовжити рух до посадової особи, яка має повноваження ухвалити рішення по суті.

4. Якщо рапорт взагалі відмовляються приймати — зафіксуйте це

Не обмежуйтеся усною суперечкою.

Зберігайте:

• копію рапорту;
• дату його подання;
• інформацію про те, кому він був поданий;
• докази відмови;
• дані свідків, якщо вони є;
• листування або інші документи, які підтверджують ситуацію.

Якщо рапорт не приймають у встановленому порядку, необхідно використати передбачений спосіб його направлення, який дозволяє підтвердити факт подання та зміст документа.

5. Не дозволяйте замінити рішення усною відповіддю

Фраза:

«Командир проти».

— це не відповідь на питання, яке рішення прийнято компетентною посадовою особою та з яких правових підстав.

Якщо у задоволенні рапорту відмовлено, така відмова має бути мотивованою.

6. Контролюйте строки

Після подання рапорту військовослужбовець має контролювати його проходження та встановлений строк розгляду.

Для питань, які не належать до спеціальних категорій із скороченим строком, Порядок №531 встановлює загальний строк розгляду паперового рапорту — не більше 14 днів із дня його подання.

7. Якщо рішення немає — подайте повторне звернення

Якщо встановлений строк минув, а відповіді немає, подайте письмовий запит щодо:

• дати та факту реєстрації рапорту;
• його реєстраційного номера;
• поточного статусу;
• посадової особи, яка його розглядає;
• прийнятого рішення.

8. Якщо отримали відмову — перевірте її підстави

Відмова повинна бути не просто констатацією «не погоджено», а мотивованим рішенням.

Якщо зазначено, що бракує документів, має бути зрозуміло, яких саме документів не вистачає і чому вони необхідні.

При цьому командир не може вимагати від військовослужбовця документи, які вже перебувають у розпорядженні командування або можуть бути отримані ним самостійно у встановленому порядку.

9. За необхідності — переходьте до оскарження

Якщо військовослужбовець вважає, що його рапорт безпідставно не прийняли, заблокували або що рішення про відмову є незаконним, необхідно використовувати передбачені законодавством механізми захисту.

У конкретній ситуації доцільно отримати індивідуальну юридичну консультацію та визначити правильний порядок подальших дій.

Що категорично не варто робити

Профспілка рекомендує військовослужбовцям не переводити ситуацію в особистий конфлікт із командиром.

Не потрібно:

❌ сперечатися та погрожувати;

❌ відмовлятися від виконання законних наказів;

❌ самовільно залишати місце служби;

❌ подавати десятки однакових рапортів без фіксації попередніх;

❌ покладатися виключно на усні домовленості;

❌ вважати усну фразу командира остаточним рішенням.

Натомість потрібно:

подати → зафіксувати → зареєструвати → проконтролювати → отримати рішення → за необхідності оскаржити.

Позиція Профспілки

Права військовослужбовця повинні працювати не лише тоді, коли командир із ними погоджується.

Профспілка вважає принциповим, щоб процедура переведення була прозорою, документованою та передбачуваною.

Командир має право оцінювати доцільність переведення в межах своїх повноважень. Але особиста незгода не повинна перетворюватися на механізм, який блокує саму процедуру розгляду рапорту.

«Ми не ставимо під сумнів принцип єдиноначальності та військову дисципліну. Але єдиноначальність не означає безконтрольність. Якщо військовослужбовець подає рапорт, він має бути прийнятий, зареєстрований і розглянутий у встановленому порядку. Якщо командування не погоджується — воно має надати мотивоване рішення, а не просто залишити військовослужбовця перед усною фразою “я не дозволяю”.»

Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни

Головне, що має знати військовослужбовець

Командир може не погодитися з рапортом.

Але його непогодження саме по собі не зупиняє подальший рух рапорту.

Відмова має бути мотивованою.

Формальні причини на кшталт шрифту, чорнила чи якості паперу не можуть бути підставою для встановлення додаткових вимог до рапорту.

Військовослужбовець повинен мати можливість довести, що рапорт був поданий.

Тому головне правило: не залишайте питання на рівні усної розмови — створюйте документальний слід кожної дії.

Саме це дозволяє перейти від ситуації «командир сказав» до юридично значущої ситуації «рапорт подано, його рух зафіксовано, рішення отримано».

Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією. У кожній конкретній ситуації необхідно враховувати підставу переведення, статус військовослужбовця та конкретні обставини проходження служби.

Правова основа: наказ Міністерства оборони України від 06.08.2024 №531 «Про затвердження Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України».